Анотація:
ОБ’ЄКТ ДОСЛІДЖЕННЯ – створення наукових основ структуроутворення та зміцнення полікомпонентних матеріалів, які включають високоентропійні близькі до еквіатомних сплави (ВЕС), групи сплавів титану, у тому числі, з евтектичним зміцненням, а також сплави, зміцнені МАХ-фазами.
МЕТА РОБОТИ – встановити закономірності та принципи формування структури, фазового складу та їх вплив на фізико-механічні властивості наведених вище груп матеріалів.
МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ – методи структурного аналізу, вимірювання фізико-механічних властивостей. Комп’ютерне моделювання.
Вивчено вплив пікорівневих дисторсій кристалічної (ОЦК, ГЦК) гратки на особливості зміцнення твердих розчинів та їх властивості, з’ясовано їх особливості у порівнянні з бінарними системами. Виконано термоактиваційний аналіз мікромеханізмів пластичності. Обговорюється природа можливого додаткового зміцнення ВЕСів за рахунок ТО, подрібнення зерна, введення додаткових (високоентропійних) фаз; вивчення особливостей будови меж поділу ВЕСів. Досліджено жароміцність, термічну стабільність, жаростійкість, втому та опір зносу обраних сплавів. Проведено подальшу розробку і удосконалення нових полікомпонентних евтектичних систем Ti-Si-X та композитів, зміцнених МАХ-фазами.
Встановлено закономірності та механізми структуро- і фазоутворення, сформульовані принципи отримання сплавів з підвищеною жароміцністю та пластичністю у порівнянні із кращими зразками жароміцних сплавів з низькою питомою вагою.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: ПОЛІІКОМПОНЕНТНІ СПЛАВИ, ЕНТРОПІЯ, ЕКВІАТОМНІСТЬ, МОДЕЛЮВАННЯ, IN SITU КОМПОЗИТИ, МАХ-ФАЗИ, ВЛАСТИВОСТІ.
Опис:
СКОРОЧЕНИЙ ЗМІСТ ВИСНОВКІВ РЕЦЕНЗЕНТІВ.
Вперше визначено вплив термодинамічних характеристик ВЕС, зокрема ентальпії змішування, на механічні властивості. Так показано, що для ВЕС з підвищеними характеристиками жароміцності є притаманною негативна ентальпія змішування, а для ВЕС на основі ОЦК-гратки, яким притаманні високі характеристики пластичності, характерними є позитивні значення ентальпії змішування.
Визначено, що на відміну від бінарних і полікомпонентних твердих розчинів з ГЦК-граткою, збільшення концентрації розчиненого легуючого елемента призводить до більш різкої залежності термічної компоненти критичного напруження зсуву від температури у порівнянні з чистими ГЦК-металами, а в полікомпонентних твердих розчинах з ОЦК-граткою у порівнянні з чистими ОЦК-металами спостерігається посилення термічної складової, тоді як для бінарних ОЦК-сплавів відбувається її послаблення.
ПРОПОЗИЦІЇ ПРО ПОДАЛЬШЕ ВИКОРИСТАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ РОБОТИ.
Рекомендувати продовжити роботи в напрямку вивчення закономірності формування підвищених механічних властивостей, зокрема, міцності, жароміцності, жаростійкості у складнолегованих (у тому числі, високоентропійних) сплавах із зниженою питомою вагою.
