Анотація:
ОБ’ЄКТ ДОСЛІДЖЕННЯ – пористі матеріали, матеріали порошкового походження. пошкоджені матеріали, технології спікання та пресування.
МЕТА РОБОТИ – формулювання теоретичного підгрунтя, спрямованого на вдосконалення процесів отримання мікронеоднорідних матеріалів шляхом деформування та консолідації дисперсних систем із одночасним контролем зародження та еволюції дефектів з метою запобігання їх розвитку.
МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ – використання методів механіки континууму, обчислювальної мікромеханіки, методів скінчених елементів.
У першому розділі запропоновано низку моделей пружної поведінки різноопірних матеріалів, які містять щілиноподібні дефекти, пори та вкраплення іншої фази. Методами обчислювальної мікромеханіки встановлено зв‘язок між макроскопічними параметрами та структурою мікронеоднорідних матеріалів порошкового походження. У другому розділі формулюється узагальнена модель пластичної поведінки таких матеріалів. Розглянуто особливості деформування композиційних матеріалів системи «м‘яка матриця – жорсткі вкраплення». Третій розділ присвячено з‘ясованню природи зниження тиску за умов ущільнення порошків та пористих напівфабрикатів із використанням деформацій зсуву. Встановлено умови, за яких застосування подібних схем є доцільним. У четвертому розділі формулюється узагальнена теорія в‘язкої течії матеріалів, що містять пори та щілиноподібні дефекти. Визначення узагальнених коефіцієнтів в‘язкості грунтується на аналізі поведінки репрезентативного елементу мезоструктури матеріалу, із подальшим осередненням в об‘ємі репрезентативної комірки. Сформульовану теорію застосовано до спікання матеріалів з дефектами з урахуванням одночасної дії одновісного навантаження. На підставі розвинутих уявлень проведено мінімізацію перепаду температури в середині зразка під час електроіскрового спікання, завдяки чому кінцевий розподіл розмірів зерен у середині зразка із карбіду бору наближено до рівномірного.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: ПОРИ, ДЕФЕКТИ, ВКРАПЛЕННЯ, РІЗНООПІРНІСТЬ, КОМПОЗИТИ, ДЕФОРМУВАННЯ, СПІКАННЯ.
Опис:
СКОРОЧЕНИЙ ЗМІСТ ВИСНОВКІВ РЕЦЕНЗЕНТІВ.
Робота націлена на запобігання розвитку дефектів, що накопичуються в мікро-неоднорідних, зокрема, композиційних матеріалах порошкового походження під час їх отримання. Запропоновано низку моделей пружної поведінки різномодульних матеріалів, які містять щілиноподібні дефекти, пори та вкраплення іншої фази. . На відміну від більшості відомих запропоновані моделі містять додаткові по відношенню до двох базових (модуль зсуву та об‘ємний модуль) нові додаткові матеріальні параметри. Сформульована модель є узагальненням відомих моделей Green, Shima, Мартинової–Штерна, Cam–Clay, Drucker–Prager–Cup та Di Maggio–Sandler. На підставі застосування методів обчислювальної мікромеханіки встановлені залежності як базових так і додаткових параметрів від характеристик мезоструктури, зокрема пористості та вмісту щілиноподібних дефектів. Зокрема досліджена поведінка композитів типу «м‘яка матриця – жорсткі вкраплення» Встановлено, що головним чинником, який спричиняє чутливість властивостей матеріалу до знаку навантаження, є саме вміст щілиноподібних дефектів.
Сформульовано теорію спікання порошкових матеріалів із щілиноподібними дефектами. Отримані оцінки уповільнення усадки спікання викликаного такими дефектами. Зокрема встановлено, що за певних співвідношень напруження розтягу і ефективного Лапласівського тиску, а також концентрації щілиноподібних дефектів зменшення довжини зразка може змінюватись його збільшенням.
Методи континуальної механіки використані з метою мінімізації перепаду температури в середині зразка під час електроіскрового спікання. Отриманий результат було використано з метою зменшення перепаду температури і, як наслідок, наблизило розподіл розмірів зерен у середині зразка із карбіду бора до рівномірного.
Новим напрямком розвинутим у науковій роботі є моделювання консолідації порошків металів та кераміки з використанням електромагнітних полів що дозволяє одержувати унікальні за властивостями матеріали за дуже короткий час. В роботі запропоновані методи оптимізації іскроплазмового спікання, що враховують термоелектричні ефекти на контактних поверхнях пористих заготовок та прес-інструменту. Вперше досліджено поведінку самого прес-інструменту в умовах високотемпературного стиснення. Це дозволило передбачати точність дотримання розмірів виробів при пресуванні.
Рецензенти рекомендують виконану роботу ухвалити на Бюро Відділення ВФТПМ НАН України.
ПРОПОЗИЦІЇ ПРО ПОДАЛЬШЕ ВИКОРИСТАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ РОБОТИ.
Схеми деформування та режими спікання, які за результатами розрахунків та моделювання забезпечують найбільш ефективне стримування розвитку дефектів, а також запобігають достроковому закінченню термінів працездатності виробів на основі композитів зазначеної структури, можуть слугувати основою створення нових технологій для машинобудівних галузей промисловості.