dc.contributor.author |
Керівник роботи: Солонін Юрій Михайлович, чл.-кор. НАНУ, (Email: solonin@ipms.kiev.ua ) |
|
dc.date.accessioned |
2014-03-21T09:25:11Z |
|
dc.date.available |
2014-03-21T09:25:11Z |
|
dc.date.issued |
2013 |
|
dc.identifier.govdoc |
0111U002435 |
|
dc.identifier.uri |
http://library.ipms.kiev.ua/handle/123/179 |
|
dc.description |
СКОРОЧЕНИЙ ЗМІСТ ВИСНОВКІВ РЕЦЕНЗЕНТІВ.
Актуальність роботи визначається невпинним розширенням галузей застосування нових високопористих вуглецевих матеріалів як сорбентів, носіїв каталізаторів, мембранних систем для фільтрації розчинів та розділення газів та використання складних оксидів на основі перехідних металів, що використовуються в лазерній техніці та у сучасних системах мобільного зв'язку. В роботі за допомогою методу ультрам'якої рентгенівською спектроскопії досліджено електронну структуру суміші вуглецевих нанокапсул та графітних нанолистів, а також графітних нанолистів після магнітного сепарування. В роботі виявлено, що енергія зв'язку електронів, які забезпечують sрn¬ (2<n<3) ϭ-зв'язки в вуглецевих шарах нанокапсул, більша, ніж у вуглецевих оніонах. Вивчено «змішування» π- та ϭ -станів, яке спостерігається в магнітно-сепарованих графітних нанолистах у порівнянні з сумішшю вуглецевих нанокапсул та графітних нанолистів. Встановлено, що графітні нанолисти після магнітного сепарування мають меншу кривизну, ніж вуглецеві нанокапсули, та їх p π -орбіталі перекриваються слабше з ϭ –орбіталями. Також показано, що внаслідок магнітного сепарування металевих ядер нанокапсул зростає перекриття p π -орбіталей над поверхнею утворених графітних нанолистів, наближаючись до такого як і в синтетичному графітному порошку. Автори виконали комплексні дослідження електронної структури нанорозмірних орторомбічного триоксиду та кубічного диоксиду молібдену і встановили, що півширина РФС-спектрів валентних електронів та ОКа-смуг емісії зменшується в послідовності "орторомбічний МоОз -> кубічний МоО1,9", хоча положення максимуму та центру ваги ОКα-смуги залишаються при цьому незмінними в межах похибки експерименту. В роботі проведені зонні розрахунки за допомогою FW-LАРW-методу, згідно з якими внески електронних 02р-, W/5d- і Сu(Zn,Мn)Зd-станів є превалюючими у визначенні заселеності валентної смуги вольфраматів міді, цинку та марганцю з загальною формулою МW04 (М = Сu, Zn, Мn). Заплановані завдання авторами роботи виконані повністю, робота є завершеним дослідженням, проведеним на високому методичному рівні, а наведені в звіті результати стануть у нагоді при прогнозуванні властивостей нових функціональних матеріалів.
ПРОПОЗИЦІЇ ПРО ПОДАЛЬШЕ ВИКОРИСТАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ РОБОТИ.
Результати роботи можуть бути використані для розробки рекомендацій щодо науково обгрунтованого керування властивостями високопористих вуглецевих матеріалів та складних оксидів на основі перехідних металів і прогнозування поліпшенню їх характеристик. |
uk_UA |
dc.description.abstract |
МЕТА РОБОТИ - розробка фізико-хімічних основ синтезу нанорозмірних форм (наночастинок, нанотрубок, нановолокон, нанокабелів, нанопористих систем) низки тугоплавких карбідів, нітридів, оксидів та високопористого вуглецю, дослідження особливостей їх електронної будови і міжатомної взаємодії у порівнянні із масивними фазами і поверхневими станами.
ОБ'ЄКТИ ДОСЛІДЖЕННЯ - нанорозмірні матеріали, карбід, нітрид, оксид, вуглецеві матеріали. МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ — рентгенівська емісійна спектроскопія, рентгенівська фотоелектронна спектроскопія, першопринципні розрахунки.
Виявлено звуження рентгенівських емісійних спектрів та зміну їх форми при переході від крупних до нанорозмірних порошків ZnWO4. Це є наслідком енергетичного перерозподілу валентних електронів в результаті розриву міжатомного зв'язку при диспергуванні матеріалів до нанорозмірів, коли число поверхневих атомів із розірваними зв'язками стає порівняним з числом атомів в об'ємі наночастинок.
Виявлено зменшення інтенсивності CKα-смуг графенових нанолистів в високоенергетичній області у порівнянні зі спектром окислених графенових нанолистів, що пов'язано зі зменшенням відстаней між графеновими шарами від 0,75 нм до 0,337 нм і збільшенням перекриття розорієнтовних π-орбіталей між гофрованими графеновими нанолистами.
Було виявлено, що інтенсивність π-смуги вуглецевих нановолокон істотно залежить від кількості графенових шарів, нагромаджених один на одного.
Проведені дослідження дозволяють визначити оптимальні умови синтезу наноматеріалів з прогнозованими функціональними властивостями.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: ЕЛЕКТРОННА БУДОВА, НАНОРОЗМІРНІ МАТЕРІАЛИ, КАРБІД, НІТРИД, ОКСИД, ВУГЛЕЦЬ. |
uk_UA |
dc.language.iso |
uk |
uk_UA |
dc.publisher |
ІПМ НАНУ |
uk_UA |
dc.relation.ispartofseries |
Протокол N5-2013;тема III-4-11 |
|
dc.subject |
ЕЛЕКТРОННА БУДОВА |
uk_UA |
dc.subject |
НАНОРОЗМІРНІ МАТЕРІАЛИ |
uk_UA |
dc.subject |
КАРБІД |
uk_UA |
dc.subject |
НІТРИД |
uk_UA |
dc.subject |
ОКСИД |
uk_UA |
dc.subject |
ВУГЛЕЦЬ |
uk_UA |
dc.title |
Звіт про науково-дослідну роботу: „Синтез та дослідження особливостей електронної будови нанорозмірних карбідних, нітридних, оксидних фаз, а також високопористих вуглецевих матеріалів" |
uk_UA |
dc.type |
Technical Report |
uk_UA |